Зміст
- Загальні поради, як оформити список літератури
- Послідовність розміщення джерел
- Правила пунктуації
- Важливі дрібниці
- Оригінальність джерел літератури
Бібліографічний список літератури до курсової роботи – навіть звучить нудно. Що вже там говорити про оформлення. Адже його не можна ігнорувати, можуть і відправити на доопрацювання.
Якщо не знаєте, що робити, беріть методичні рекомендації та правила ДСТУ. Або зверніться в компанію «Наука Сервіс». Ми і пишемо, і оформляємо всі види студентських робіт. А тепер до теорії.
Загальні поради, як оформити список літератури
Нюансів безліч, і більшість з них зазначено в ДСТУ 3008-95. Якщо з якоїсь причини ви ще не бачили цей документ, настійно рекомендуємо завантажити і керуватися ним, коли пишете курсову роботу чи диплом. Не забувайте про додаткові стандарти в кожному Вузі. Методичку можна взяти на кафедрі.
Отже, загальні правила:
- Для оформлення бібліографічного списку застосовується алфавітний порядок.
- Загальна кількість джерел – не менше 20. Третя частина з них обов’язково повинна бути електронними ресурсами. Звичайно ж, не варто писати в перелік все, що бачите. Кожне джерело має бути в тему, і бажано не старше 5 років.
- Головний помічник – текстовий редактор. Використовуйте його функції по максимуму. Так ви минете технічні помилки, зайві прогалини, кострубатість тексту.
- Пам’ятайте про грамотність. Жодних пропусків букв, злитого написання ПІБ, хаотичного порядку. Не впевнені в точності даних – перевірте правильність назви, ініціали, рік видання. Посилатися на неіснуючих авторів і джерела якось не комільфо. Раптом перевірять?
Перш ніж вас накриє безвихідь, нагадайте собі зайвий раз, що бібліографія – це не просто нікому не потрібний перелік. Список літератури – обличчя студента (так говорив мій куратор). Так чому б не показати?
До того ж так приємно, коли шукаєш вихідні дані для своїх потреб, а там джерела буковка до буковки, кома до коми, сторінки, видання – краса. Скопіював-вставив, вирішив проблему. Як шкода, що такі роботи зустрічаються рідко на просторах Інтернету.
Алфавітний порядок визначається прізвищем автора. Якщо прізвища однакові – за ініціалами. Якщо автора немає – за назвою
Послідовність розміщення джерел
Грамотно написана курсова робота (а ми з вами пишемо тільки так і не інакше!) завжди заснована на кількох видах джерел. Які ж з них мають першорядне значення? Дотримуйтеся наступного порядку:
- Законодавчі і нормативні акти. Тут є теж своя градація. В першу чергу вказується Конституція, потім Кодекси, після Федеральні закони, Укази Президента, урядові акти і т. д. У напрямку зниження значущості.
Приклади оформлення:
Конституція України: офіц. Текст. – К .: Ранок, 2019. – 23 С.
Цивільний кодекс України: Коментар (зі змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2018 року). – К.: Одіссей, 2018.-Т.1
2. Джерела національного походження – книги (одного учасника, кількох авторів, багатотомні видання, окремі томи).
Приклади оформлення:
Базова Т.П. Договір найму житла / / Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / В. Дзера (кер. Авт. Кол.), Д. В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.. Під ред. А. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., Допов. і перероб. – К.: Юридична література, 2004.
3. Іноземні джерела
Приклади оформлення:
Paul Kimmel. UML Demystified / Paul Kimmel. – N.Y.: McGraw-Hill Education, 2005. – P. 235.
4. Словники
Приклади оформлення:
Власов, О.І. Тлумачний словник [Текст] /О.І. Власов. – М.: Дрофа, 2010. – 1020 с.
5. Електронні джерела
Приклади оформлення:
Богданова, Р.А. Формування професійних умінь майбутніх учителів у процесі педагогічної практики [Електронний ресурс]. – http://vernadsky.tstu.ru/pdf/2009/10/rus_10_2009_10.pdf
Список літератури обов’язково нумерується арабськими цифрами. Для цього також слід вибирати опції Word і не використовувати ручне оформлення. Так процес оформлення пройде швидше.
У списку літератури курсової роботи не повинно бути джерел, на які немає посилань і виносок в основному матеріалі
Правила пунктуації
Це найскладніше завдання у всьому процесі оформлення. Коми, двокрапки, крапки, тире, дефіси – як тут не заплутатися. Є кілька загальних правил, які стануть для вас орієнтиром:
- Сама парадоксальна і алогічна норма – кома перед ініціалами і після прізвища. Навіщо? Немає пояснення. Є факт. Це перше, з чого починається рядок.
- Назва джерела (публікація, книга, монографія тощо) Лапки не проставляються. Вказується повна версія назви.
- Після вищевказаного пункту обов’язково проставляється коса похила риска, після якої йдуть зазначені спочатку дані про автора.
- При співавторстві на початку рядка вказується перший автор, а після косої лінії – наступні три автори за алфавітом.
- Наступний знак – подвійна коса лінія, після якої має бути зазначено видання, місце і рік випуску. Використовуйте загальноприйняті скорочення міст в такому форматі списків, як наприклад, Харків – Х., Київ – К.
- Вказуйте сторінки видання, з яких взята інформація. Для цього застосовується велика літера С і крапка, а потім номер.
З усього вище зазначеного полотна, напевно, самим зрозумілим є приклад. Це, до речі, хороший лайфхак. Використовуйте в якості зразка еталонні, прийняті вашим викладачем роботи, і копіюйте звідти формат літератури (на випадок, якщо в методичці нічого не зрозуміло).
При вказівці інтернет джерела обов’язково згадується дата звернення до цього ресурсу. Це допоможе уникнути непорозумінь, оскільки сайти не завжди доступні, а така вказівка підтверджує їх актуальність на конкретний момент
Важливі дрібниці
На практиці алфавітний порядок оформлення списку літератури не є єдино можливим. Нерідко застосовується так званий алгоритм частоти згадки. Простіше кажучи, джерела вказуються за принципом – перші ті, які частіше згадуються в тексті.
Може бути актуальною хронологічна послідовність джерел, особливо для історичних тематик і при обробці архівів. Застосовується також комбінований спосіб, коли частина літератури викладена в алфавітному порядку, а частина – за хронологією. Але такий варіант важливо узгодити перед здачею. Виняток – коли викладач сам сказав робити саме так.
Оригінальність джерел літератури
Ну а що ж з унікальністю? Пам’ятайте, список літератури не може і не повинен бути унікальним. Тут важлива точність і достовірність даних, а не перекручування фактів. При цьому, звичайно ж, нерозумно копіювати полотна переліку джерел з іншої роботи і вставляти їх в незмінному вигляді. Адже стане очевидно, що самі ви не опрацьовували матеріал.
Таким чином, неунікальні джерела повинні бути оформлені в так званий «унікальний список». Продемонструйте свій відповідальний підхід і завзятість.
А також будьте готові відповісти на питання, де саме знайшли матеріал. Ретельно перевірте актуальність даних. Особливо це стосується нормативних актів. Нерозумно посилатися на закони, що втратили свою силу – це ознака некомпетентності, яка відразу кинеться в очі.
Головна порада – не соромтеся звертатися за допомогою. В окремих випадках корисно делегувати частину функцій на інших. Наприклад, на професіоналів компанії «Наука Сервіс». У нас можна замовити курсову роботу навіть з ранку на вечір.
Залишити відповідь