Зміст
- Чим відрізняється позиція вчителя від позиції батьків?
- Чому батьки НЕ повинні ставали вчителями своїм дітям?
- Поради батькам, як поводитися в умовах дистанційного навчання своїх чад
Умови несприятливої епідеміологічної ситуації змушують нас готуватися до сценарію повторного карантину, який для дітей та їх батьків передбачає дистанційну форму навчання. І у багатьох батьків виникає питання: як допомогти їхнім дітям якісно вчитися і при цьому зберегти в рівновазі свій та дитячий емоційний стан.
ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ПОЗИЦІЯ ВЧИТЕЛЯ ВІД ПОЗИЦІЇ БАТЬКІВ?
Дуже важливо, щоб в своєму розвитку дитина спілкувалась з людьми з різними соціальними позиціями. Таким чином проходити соціалізація дитини, коли вона освоює різноманітні форми поведінки дорослих, починає коригувати свою поведінку в залежності від ситуації в якій перебуває.
Батьки завжди суб’єктивні, їм складно побачити і оцінити об’єктивну картину знань й умінь дитини в тій чи іншій області. До того ж, дуже часто батьки не усвідомлено проектують на дитину свої очікування або нереалізовані мрії, не віддаючи собі звіт в тому, що перед ними окрема особистість зі своїм світоглядом, здібностями і інтересами.
Учитель – це професіонал, який в силу своєї педагогічної освіти і досвіду не претендує замінити дитині маму чи тата. Тому батьки теж не повинні намагатися стати вчителями для своїх дітей.
ЧОМУ БАТЬКИ НЕ ПОВИННІ СТАВАЛИ ВЧИТЕЛЯМИ СВОЇМ ДІТЯМ?
- По-перше, у батьків з дітьми інші відносини і в сімейній системі їм вистачає інших функцій, які вони повинні виконувати. Серед них функція навчання відсутня.
У психології виділяють наступні функції дорослих в сімейній системі:
- економічна (матеріальне забезпечення дітей необхідною їжею, одягом, іграшками тощо);
- виховна (формування особистості дитини, передача їх сімейної системи цінностей);
- комунікативна (організація внутрішньо сімейного спілкування);
- господарська (забезпечення комфортного домашнього побуту);
- рекреаційна (організація відпочинку всієї сім’ї);
- емоційно-терапевтична (забезпечення підтримки у важких ситуаціях або кризових періодах).
- По-друге, псуються стосунки між дітьми і батьками через конфлікти щодо виконання навчальних завдань.
Часто батькам з позиції дорослої людини важко зрозуміти, що їхня дитина відволікається і не може виконати просту задачку не тому, що вона ледача або не має здібностей, а тому що в силу вікових особливостей не може довго концентрувати увагу або просто не отримала чіткого пояснення виконання завдання.
- По-третє, часто батьки не мають педагогічної освіти і не можуть пояснити дітям, як вирішити ту чи іншу задачу. Для учнів середніх і старших класів можлива ситуація (яка є абсолютно нормальною!), коли батьки не можуть допомогти в рішенні якогось завдання не в силу того, що у них низькі інтелектуальні здібності, а тому що навчальна програма постійно змінюється і доповнюється.
У такій ситуації є ризик втрати авторитету батьків, які сприймаються дитиною як всесильний еталон для наслідування. Самі дорослі теж можуть заробити собі занижену самооцінку, починаючи сумніватися у власних розумових можливостях. Тому для батьків є кілька порад в таких ситуаціях:
- перестати звинувачувати себе в незнанні того, чого знати або вміти ви не зобов’язані;
- не боятися зізнатися собі і дитині в тому, що зараз не знаєте відповіді або не можете вирішити задачу. На прохання дитини про допомогу можна відповісти, що зараз ви не знаєте рішення, але разом з ним спробуєте розібратися. Таким чином, ви вчите дитину приймати власну недосконалість і пробувати шукати вихід і з положення.
У сім’ях, які вчать дітей відкрито говорити про свої проблеми, визнавати промахи і не боятися помилок, виростають люди, які менше страждають неврозами через надмірну вимогливість до себе і оточуючих.
ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ПОВОДИТИСЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ СВОЇХ ЧАД
Для того щоб не стати на позицію вчителя і допомогти дитині в умовах дистанційного навчання, можна слідувати деяким рекомендаціям:
- Допоможіть дитині структурувати свій час. Ваше завдання як батьків – не переймати на себе функції вчителя, а допомогти дитині вчитися максимально самостійно (звичайно ж ступінь самостійності залежить від віку та індивідуальних здібностей дитини).
Для дітей середньої та старшої школи можна допомогти скласти розклад і чітко регламентувати графік навчального процесу, який допоміг би автономно і чітко виконувати всі навчальні завдання. Для молодших школярів в зв’язку з віковими особливостями важко забезпечити самостійне виконання завдань, але чітка регламентація видів активності і режиму дня значно спростить батькам життя і збереже їх моральні цінності.
Тут також важливо, щоб ви організували режим, який був би зручний не тільки дитині, але і вам. Визначтеся для себе, скільки часу і коли ви готові витрачати на допомогу у виконанні домашніх завдань, не на шкоду іншим вашим обов’язкам.
- Організуйте робоче місце дитини.
Важливо наперед продумати і так організувати місце, де учень буде здійснювати процес навчання в домашніх умовах таким чином, щоб у нього не виникало потреби кожні п’ять хвилин бігати до мами і тата за ручкою або зошитом.
- По можливості поставте обмеження на гаджети.
Для того щоб зменшити час на контроль дитини, поставте обмеження на деякий контент і гру на гаджетах, які призначені для навчання.
- Обговоріть правила і кордони довіри.
Ця рекомендація працює як для молодших школярів, так і для старшокласників. Важливо обговорити з дітьми ситуацію і пояснити, що дистанційне навчання – це не час відпочинку, а повноправне продовження навчального процесу, але в стінах власного дому.
Також варто чітко проговорити правила і режимні моменти навчання, а також наслідки, які будуть у зв’язку з невиконанням тих чи інших навчальних завдань. Тобто, якщо дитина в свій «навчальний час» вирішить пограти і пропустити урок, то цей матеріал вона буде освоювати в свій вільний час (наприклад, на вихідні). Дітям слід промовляти, що в ситуації карантину важко не тільки їм, а й дорослим людям, але це не звільняє їх від виконання своїх обов’язків.
- Не вимагайте занадто багато!
Іноді батьки забувають, що вчиться їх дитина, а не вони, і починають змагатися з іншими батьками в бажанні показати перед Марією Іванівною, хто краще в цьому класі. У таких ситуаціях дитина перестає сприймати навчання як власну відповідальність і приймає пасивну позицію в тріаді батько – вчитель – учень.
- Любіть свою дитину!
Багато психологів говорять про безумовну любов і прийняття дитини. Основна ідея полягає в тому, що любити дитину потрібно не за її досягнення або успіхи, а просто так, за те, що вона є, приймати всі її негативні сторони та помилки. Хваліть дитину: дуже важливо чути не тільки критику про свої помилки, але і похвалу для усвідомлення своїх успіхів і сильних сторін.
Безумовна любов – не означає, що дитину не можна обмежувати або лаяти. Якщо дитина порушила якісь правила або бешкетує, важливо пояснювати, що її дії або поведінка були неприпустимі.
Але при цьому слід уникати фраз типу «Я не буду любити тебе, якщо ти будеш поганим» або «Я буду поважати тебе, тільки якщо ти будеш найкращим». При такому типі виховання у дитини формується установка, що вона цінна і любима лише тоді, коли доводить оточуючим, що вона найкраща.
7. Пам’ятайте, що в першу чергу важливо здоров’я, а вже потім – академічні досягнення.
Зрештою, карантин і дистанційну форму навчання придумали для того, щоб зберегти фізичне здоров’я дитини. Але це не означає, що його психічне здоров’я і емоційний стан має страждати через дистанційну освіту. До того ж щаслива дитина зазвичай набагато краще може реалізувати себе у дорослому житті, ніж нещасна, яка на противагу досягла вершин успіху в навчанні.
Найголовніше, важливо пам’ятати, що карантин і дистанційне навчання – це тимчасове явище. Тому потрібно знайти оптимальну стратегію взаємодії з дитиною і пам’ятати, що з будь-якої ситуації можна отримати користь: проводити більше часу з дітьми або оновити свої знання у фізиці, математиці, а також інших шкільних предметах.
Ну а якщо будь-які шкільні або студентські завдання вам будуть не під силу, компанія «Наука Сервіс» завжди прийде на допомогу.
Завантаження...
Залишити відповідь